Romans 15

А хто має сумнів, коли їсть, буде осу́джений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх. 4

Догоджаймо ближньому

5Ми, сильні, повинні не́сти слабості безсилих, а не собі догоджати. 6Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння. 7Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“. 8А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію. 9А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом, 10щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа. 11Приймайте тому́ один о́дного, як і Христос прийняв нас до Божої слави. 12Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці, 13а для поган — щоб сла́вили Бога за милосердя, як написано: „Тому́ я хвали́тиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я́ Твоє буду виспівувати!“ 14І ще каже: „Тіштесь, погани, з наро́дом Його!“ 15І ще: „Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!“ 16І ще каже Ісая: „Буде корінь Єссе́їв, що постане, щоб панува́ти над поганами, — погани на Нього надіятись бу́дуть!“ 17Бог же надії нехай вас напо́внить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагати́лись надією, силою Духа Святого!

Павло — апостол поган

18І я про вас сам пересві́дчений, браття мої, що й самі ви повні до́брости, напо́внені всяким знання́м, і можете й один о́дного навчати. 19А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благода́ттю, що да́на мені від Бога, 20щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Єва́нгелії Божої, щоб прино́шення поган стало приємне й освячене Духом Святим. 21Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей, 22бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на по́слух поган, словом і чином, 23силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поши́рив Єва́нгелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Іллі́ріка. 24При то́му пильнував я звіщати Єва́нгелію не там, де Христове Ім'я́ було знане, щоб не будувати на основі чужій, 25але як написано: „Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!“

Павлове бажа́ння прибути до римля́н

26Тому́ часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас. 27А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажа́ння прибути до вас, 28коли тільки піду́ до Еспа́нії, прибу́ду до вас. Бо маю надію, як бу́ду прохо́дити, побачити вас, і що ви проведе́те мене туди, коли перше почасти матиму я задово́лення з вами побути. 29А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим, 30бо Македо́нія й Аха́я ви́знали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть. 31Бо ви́знали за добре, та й боржники́ вони їхні. Бо коли погани стали спільника́ми в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм. 32Як це докінчу́ та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду́ до Еспа́нії. 33І знаю, що коли прийду́ до вас, то прийду́ в повноті́ Христового благослове́ння.